35 - 12 тис. рок≥в тому - сто¤нки п≥зньопалеол≥тичноњ доби в —адгор≥ та –ош≥
IV - III тис¤чол≥тт¤ до н.е. - поселенн¤ м≥дно-кам'¤ноњ доби (трип≥льська культура) на –огатц≥, —адгор≥, ÷ецин≥ (всього в≥домо 17 поселень ц≥Їњ доби в р≥зних районах м≥ста)
II тис¤чол≥тт¤ до н.е. - поселенн¤ та кургани бронзового в≥ку на –ош≥
I тис¤чол≥тт¤ до н.е. - пам'¤тки ранньозал≥зного в≥ку на –ош≥ та Ќов≥й ∆учц≥
I - V ст. н.е. - поселенн¤ культури карпатських курган≥в та черн¤х≥вськоњ на територ≥њ м≥ста
друга пол. V - по VII ст. - поселенн¤ слов'¤нськоњ культури празького типу
VIII - X ст. - поселенн¤ та городища слов'¤нськоњ культури типу Ћуки –айковецькоњ
992 р. - ≥мов≥рна дата входженн¤ краю до складу  ињвськоњ –ус≥
XI ст. - край перебуваЇ у склад≥ “еребовльського кн¤з≥вства
середина XII ст.- об'Їднанн¤ ѕрикарпатських земель ≥ створенн¤ √алицького кн¤з≥вства
XII ст. - на л≥вому берез≥ р.ѕрут на сухопутному торговому шл¤ху з √алича до м≥ст Ќижнього ѕодунав'¤ засновано м≥сто - попередник „ерн≥вц≥в
1259 р. - ≥мов≥рна дата спаленн¤ укр≥плень стародавнього м≥ста на вимогу татарського воЇначальника Ѕурунда¤, жител≥ м≥ста переход¤ть на правий берег р.ѕрут
1349 р.- край ув≥йшов до складу ”горського корол≥вства
1359 р. - край перейшов до складу ћолдавського кн¤з≥вства
1392 р., 30 березн¤ - перша згадка назви "Ѕуковина" в грамот≥ молдавського господар¤ –омана I к≥нець
XIV ст. - згадка про м≥сто „ерн у "—писке русских городов дальних и ближних"
1404 р. - грамота ≥з згадкою про фортецю на гор≥ ÷ецина
1408 р., 8 жовтн¤ - перша документальна згадка про „ерн≥вц≥ у грамот≥ воЇводи ќлександра про торгов≥ прив≥лењ льв≥вських купц≥в
XV ст., 80-≥ роки - „ерн≥вц≥ стали центром „ерн≥вецького пов≥ту ≥ отримали статус м≥ста
1509 р. - напад на ћолдавське кн¤з≥вство в≥йська крак≥вського воЇводи ћиколи  аменецького. —палено „ерн≥вц≥, ’отин, ƒороіой, Ѕотошани
1538 р. - м.„ерн≥вц≥ спалено воњнами польського в≥йська
1558 р. - ћолдавське кн¤з≥вство, а сп≥льно з ним Ѕуковина ≥ „ерн≥вц≥ - потрапили п≥д зверхн≥сть ќсманськоњ ≥мпер≥њ
1577 р. - у „ерн≥вц¤х побував придворний секретар транс≥льванського кн¤з¤ Ћестара ƒьюлаф≥, ¤кий записав у щоденнику враженн¤ в≥д м≥ста
1599 р., 8 лютого - грамота ≥з згадкою про м≥ську раду, складену з пиргар≥в, ¤ку очолював виборний в≥йт (шолтуз). ѕерше зображенн¤ печатки м≥ста.
1607 р. - споруджено ћиколањвську церкву
1618 р. - згадка про ≥снуванн¤ в м≥ст≥ п'¤тьох рем≥сник≥в
1621 р. - м.„ерн≥вц≥ ≥ край пограбовано татарськими загонами  антим≥р-бе¤
1646 р. - татарськ≥ загони вчинили у м≥ст≥ погром
1685 - 1699 р.р.- у „ерн≥вц¤х стоњть польський гарн≥зон, залишений яном —обЇським, польським королем. „ерн≥вецький в≥йт - јрсен≥й  ≥цмань
1709 - 1714 р.р. - у м≥ст≥ та околиц¤х хоз¤йнують загони швед≥в та польських конфедерат≥в
1727 р. - перша документальна згадка про кагал (Їврейську громаду) у „ерн≥вц¤х
1739 р. - через „ерн≥вецький пов≥т пройшло в≥йсько рос≥йського фельдмаршала ћ≥н≥ха
1762 р., липень - через м≥сто проњжджав англ≥йський посланець ѕортер,у супровод≥ ¤кого перебував Їзуњт ….Ѕоскович. «апис у щоденнику останнього в≥добразив тогочасний стан м≥ста
1770 р. - у ход≥ рос≥йсько-турецькоњ в≥йни 1768 - 1774 р.р. в ћолдавському кн¤з≥вств≥ ≥ на Ѕуковин≥ встановлено рос≥йське управл≥нн¤. Ќа п≥вн≥ч в≥д „ерн≥вц≥в за наказом графа ¬оронцова √артенбергом фон —адагурск≥ засновано монетарню
1774 р., 8 серпн¤ - наказ корол¤ јвстр≥њ …осифа ≤≤ про окупац≥ю австр≥йськими в≥йськами Ѕуковини
1774 - 1775 р.р. - спорудженн¤ у „ерн≥вц¤х казарм дл¤ гарн≥зону
1775 р., 7 травн¤ - австро-турецька конвенц≥¤ про приЇднанн¤ Ѕуковини до јвстр≥њ
1776 р., 12 травн¤- конвенц≥¤ про демаркац≥ю п≥вн≥чно-сх≥дних кордон≥в м≥ж „ерн≥вецьким цинутом (пов≥том) та ’отинською райЇю
1777 р. - в м.„ерн≥вц≥ споруджено церкву св.“р≥йц≥ (сучасний спортмайданчик педучилища)
1777 р., 12 жовтн¤ - прис¤га м≥сцевих жител≥в на в≥рн≥сть √абсбургам
1778 р., кв≥тень - крайову адм≥н≥страц≥ю очолив генерал  арл фон ≈нценберг
1779 р. - „ерн≥вц≥ визначен≥ адм≥н≥стративним центром Ѕуковини
1779 р. - перепис населенн¤ м≥ста
1780 р. - споруджено перший кам'¤ний будинок у м.„ерн≥вц¤х - "генеральський д≥м" (на роз≥ сучасних вулиць Ўолом-јлейхема та Ўк≥льноњ)
1780 р. - початок упор¤дкуванн¤ вулиц≥ Ћьв≥вськоњ (сучасноњ √оловноњ)
1782 р. - споруджено другий кам'¤ний будинок у м.„ерн≥вц≥ - "будинок полковника" (сучасний л¤льковий театр)
1782 р., 10 лютого - Їпископську резиденц≥ю з –ад≥вц≥в перенесено до „ерн≥вц≥в
1783 р. - збудовано церкву ”сп≥нн¤ Ѕогородиц≥
1783 р. - дозв≥л на в≥дкритт¤ школи на Ѕуковин≥
1783 р., 4 липн¤ - буковинську д≥Їцез≥ю п≥дпор¤дковано митрополиту у  арлов≥цах
1784 р., 1 березн¤ - розпочато навчанн¤ у „ерн≥вецьк≥й нормальн≥й школ≥
1786 р. - в≥йськову адм≥н≥страц≥ю зам≥нено цив≥льною
1786 р., 7 травн¤ - проведено вибори до „ерн≥вецького маі≥страту
1786 р. - започатковано в „ерн≥вц¤х щор≥чн≥ двотижнев≥ ѕетр≥вськ≥ ¤рмарки
1786 р., 6 серпн¤ - розпор¤дженн¤ …осифа ≤≤ про прилученн¤ Ѕуковини до √аличини
1787 р., 1 лютого - Ѕуковина оф≥ц≥йно стала дев'¤тнадц¤тою округою √аличини
1787 р. - збудовано готель "–ус≥¤" (на сучасн≥й ÷ентральн≥й площ≥, знесено у 1900 р.)
1787 р. - закладено костьол —в¤того ’реста
1788 р. - у „ерн≥вц¤х в будинку "“ри корони" (на роз≥ площ≥ –инок та вулиц≥ ѕанськоњ) в≥дкрито першу кав'¤рню
1788р. - зв≥льнено власник≥в кам'¤них будинк≥в в≥д сплати державного податку на 30 рок≥в та в≥д м≥ського поземельного податку на 10 рок≥в - з метою заохоченн¤ буд≥вництва кам'¤них буд≥вель
1797 р. - утворено Ївангельську громаду у „ерн≥вц¤х
1799 р. - у „ерн≥вц¤х д≥Ї друкарн¤
1800 р. - „ерн≥вецька м≥ська управа видала циркул¤р про облаву на вовк≥в у район≥ сучасних вулиць  ињвськоњ та Ћес≥ ”крањнки
1801 р. - в м≥ст≥ працюють 144 рем≥сники р≥зних спец≥альностей
1803 р. - в≥дбулас¤ перша театральна вистава в м≥ст≥
1806 р. - до „ерн≥вц≥в передислоковано 41-й п≥хотний полк австр≥йськоњ арм≥њ
1808 р., 16 грудн¤ - в „ерн≥вц¤х засновано г≥мназ≥ю з терм≥ном навчанн¤ в с≥м рок≥в
1814 р., 29 липн¤ - осв¤чено костьол —в.’реста
1814-1824 р.р. - буд≥вництво прим≥щенн¤ ѕершоњ „ерн≥вецькоњ г≥мназ≥њ (сучасна —Ў є1)
1819 р.  - в≥дкрито нову м≥ську в'¤зницю на ƒров'¤н≥й площ≥ (сучасна —оборна площа)
1820 р. - розпочато буд≥вництво греко-католицькоњ церкви —вв.ѕетра ≥ ѕавла на вул. –уськ≥й
1823 р., 6 жовтн¤ - зустр≥ч у „ерн≥вц¤х австр≥йського ц≥сар¤ ‘ранца ≤≤ та рос≥йського цар¤ ќлександра ≤
1825 р. - краЇвим ≥нженером став ј.ћар≥н, завд¤ки зусилл¤м ¤кого впор¤дковано „ерн≥вц≥
1827 р., 4 жовтн¤ - у „ерн≥вц¤х в≥дкрито вищу теолог≥чну школу
1830 р. - закладено Ќародний сад
1833 р. - збудовано м≥ський шпиталь
1847 р., 24-25 травн¤ - виступ у „ерн≥вц¤х ‘еренца Ћ≥ста
1848 р., 22 березн¤ - в≥дбулас¤ велика народна демонстрац≥¤ у „ерн≥вц¤х
1848 р., травень  - м≥щанами складено пам'¤тну записку ц≥сарю з висуненн¤м вимог нац≥ональноњ поваги (р≥вност≥), самост≥йного ландтаіу (сейму), автономного управл≥нн¤, врегулюванн¤ сел¤нського питанн¤, рел≥г≥йноњ р≥вност≥, зниженн¤ ц≥ни на с≥ль ≥ т.п.
1848 р. - депутатом до парламенту (рейхстаіу) в≥д „ерн≥вц≥в обрано јнтона  рал¤
1848 р. - засновано "ѕарт≥ю патр≥от≥в" на чол≥ з ™.√урмузак≥
1849 р., 10 с≥чн¤ - командуванн¤ 41-го п≥хотного полку ввело на Ѕуковин≥ стан облоги
1849 р., 30 вересн¤ - осв¤чено лютеранську кирху
1850 р., 29 вересн¤ - у ¬≥дн≥ затверджено тимчасовий закон коронного краю Ѕуковини
1850 р.,8 жовтн¤ - закон про орган≥зац≥ю пост≥йного управл≥нн¤ Ѕуковини
1850 р., 4 листопада - в Ѕуковин≥ встановлено в≥йськове управл≥нн¤ з центром у „ерн≥вц¤х
1850 р. - у „ерн≥вц¤х в≥дкрито “оргово-промислову палату та поштамт
1851 р. - допущено навчанн¤ украњнськоњ мови в черн≥вецьких школах
1852 р. - в≥дкрито  райову б≥бл≥отеку
1852 р. - в≥дкрито пологовий будинок у „ерн≥вц¤х
1855 р. - в≥дкрито телеграф
1859 р. - збудовано лютеранську трив≥альну школу
1859 р. - засновано у „ерн≥вц¤х броварню, в≥дому згодом ¤к акц≥йне товариство "ѕерша буковинська броварн¤". ¬ 1910 р. було вироблено 100 тис. іектол≥тр≥в пива
1860 р. - в≥дкрито Ѕуковинську ощадну касу
1860 р. - засновано броварню •ьобл¤
1861 р., 26 лютого - патент ц≥сар¤ про проведенн¤ вибор≥в крайового сейму
1861 р., 26 березн¤ - проголошенн¤ Ѕуковини автономним краЇм (герцоіством) з центром у „ерн≥вц¤х
1862 р. - у „ерн≥вц¤х розпочато видавництво газети "Bukowina"
1862 р., 5 лютого - осв¤чено церкву —в.ѕараскеви
1862 р., 3 листопада - створено сп≥лку спри¤нн¤ музичному мистецтву на Ѕуковин≥
1864 р. - „ерн≥вц≥ мають автономне самоуправл≥нн¤ у форм≥ виборноњ м≥ськоњ ради на чол≥ з буріом≥стром
1864 р., 29 лютого - в церкв≥ —в.ѕараскеви в≥дправлено панахиду в пам'¤ть “.Ўевченка
1864 р., 4 липн¤ - осв¤чено кафедральний собор —в.ƒуха
1864 р. - розпочато буд≥вництво митрополичоњ резиденц≥њ (автор - арх≥тектор ….√лавка)
1865 р. - засновано  райовий музей у „ерн≥вц¤х (тимчасово припинив д≥¤льн≥сть у 1877 р.)
1866 р. - в≥дкрито рух Ћьв≥всько-„ерн≥вецькою зал≥зницею
1867 р. - засновано і≥мнастичне товариство у „ерн≥вц¤х ("Allgemеiner Turnverein in Czernowitz")
1868 р. - почала видаватис¤ газета "Czernowitzer Zeitung"
1869 р., 26 с≥чн¤ - установч≥ збори товариства "–уська Ѕес≥да"
1869 р. - розпочато буд≥вництво храму —вв.јпостол≥в ѕетра ≥ ѕавла
1869 р. - зал≥зничну л≥н≥ю Ћьв≥в-„ерн≥вц≥ продовжено до австр≥йсько-румунського кордону
1871 р. - розпочато буд≥вництво будинку  райового управл≥нн¤ (завершено у 1873 р.)
1871 р. - засновано чолов≥чу учительську сем≥нар≥ю
1872 р. - засновано ж≥ночу учительську сем≥нар≥ю
1873 р., 23 с≥чн¤ - буковинську д≥Їцез≥ю проголошено архид≥Їцез≥Їю
1873 р. - розпочато спорудженн¤ ≥зраел≥тського “емпл¤(хоральноњ синагоги, зак≥нчено у 1877 р.)
1875 р., 4 жовтн¤ - урочисте в≥дкритт¤ ун≥верситету
1875 р. - урочисте в≥дкритт¤ пам'¤тника на честь 100-р≥чч¤ приЇднанн¤ Ѕуковини до јвстр≥њ
1875 р., 5 жовтн¤ - в≥че украњнц≥в у прим≥щенн≥ "–уськоњ Ѕес≥ди"
1875 р., 9 жовтн¤ - осв¤чено церкву —вв. јпостол≥в ѕетра ≥ ѕавла
1875 р. - засновано украњнське студентське товариство "—оюз"
1877 р. - закладено Ѕотан≥чний сад ун≥верситету
1877 р. - засновано у „ерн≥вц¤х б≥ржу по торг≥вл≥ зерновими
1877 р., 27 листопада - в≥дкрито м≥ський театр (нин≥ не ≥снуЇ) на вулиц≥ Ўк≥льн≥й, ≥нтерьЇр ¤кого оформив художник  .≤обст
1877 р., 10 грудн¤ - урочисто в≥дкрито прим≥щенн¤ ћузичного товариства (сучасна ф≥лармон≥¤). Ѕуд≥вництво розпочато у 1876 р.
1880 р. - Ћьв≥вську вулицю названо вулицею ≈нценберг (частина сучасноњ вулиц≥ √оловноњ)
1880 р. - засновано "ћ≥щанську читальню" у „ерн≥вц¤х
1880-≥ р.р. - братами ѕаулем та  аролем √ец засновано ф≥рму по переробц≥ деревини "ѕ. ≥  . √ец ≥  о"
1880 р., 15 вересн¤ - в≥зит до „ерн≥вц≥в ≥мператора јвстро-”горщини ‘ранца-…осифа ≤
1882 р. - завершено спорудженн¤ митрополичоњ резиденц≥њ в „ерн≥вц¤х, ¤ку оздоблювали художники  .≤обст,  .—вобода, ™.ћаксимович
1884 р. - в≥дкрито зал≥зничну л≥н≥ю „ерн≥вц≥ - Ќовоселиц¤
1884 р. - край в≥дв≥дав ќ. ониський
1884 р. - засновано “овариство "–уський Ќародний ƒ≥м"
1885 р. - в≥дбувс¤ при „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ ”крањнський студентський з'њзд, у ¤кому вз¤ли участь студенти  ињвського, Ћьв≥вського, рак≥вського та ¬≥денського ун≥верситет≥в
1885 р., 1 с≥чн¤ - видано перше число двотижневика "Ѕуковина" п≥д редакц≥Їю ё.‘едьковича
1886 р., 6 липн¤ - загальн≥ збори "–уськоњ Ѕес≥ди" ≥менували ё.‘едьковича почесним членом товариства
1887 р. - засновано товариство "–уська школа" (в 1910 р. перейменоване в "”крањнську школу")
1887 р. - в≥дзначено 25-р≥чний юв≥лей л≥тературноњ д≥¤льност≥ —идора ¬оробкевича
1887 р. - товариством "–уський Ќародний ƒ≥м" закуплено будинок по вулиц≥ ѕетровича номер 2 та 4 (сучасна вул.Ћомоносова) дл¤ розм≥щенн¤ там украњнських товариств
1887 р. - засновано музей ремесл у „ерн≥вц¤х (розташований по вул. ј.ћ≥цкевича)
1891 р. - на площ≥ ‘ерд≥нанда споруджуЇтьс¤ м≥с≥онерами “овариства ≤суса костьол —ерц¤ ≤суса та кл¤штор (завершено у 1894 р.)
1892 р. - газета "Ѕуковина" видаЇтьс¤ щотижнево
1893 р. - перше в≥дзначенн¤ в „ерн≥вц¤х роб≥тничого св¤та - дн¤ ѕершого травн¤
1893 р., 14 травн¤ - п≥сл¤ тривалоњ перерви в≥дновлено д≥¤льн≥сть  райового музею
1896 р., 5 лютого - на вулиц¤х встановлено електричн≥ л≥хтар≥
1896 р., лютий - пущено в д≥ю першу м≥ську електростанц≥ю
1897 р., 17 липн¤ - у „ерн≥вц¤х в≥дкрито рух трамвањв
1897 р., 17 жовтн¤ - урочисте в≥дкритт¤ в Ќародному саду пам'¤тника  .“омащуку - першому ректоров≥ ун≥верситету
1899 р. -перебудовано ”крањнський Ќародний ƒ≥м
1900 р. - м≥сто в≥дв≥дав Їпископ —тан≥славський јндрей Ўептицький
1900 р. - на площ≥ –инок (÷ентральна) споруджено будинок дирекц≥њ ощадноњ каси
1901 р. - в≥зит Ћес≥ ”крањнки до „ерн≥вц≥в. ” листах до родини вона, описуючи „ерн≥вц≥, писала: "ћ≥сто симпатичне ≥ чистеньке, ц≥ле на гор≥, околиц¤ дуже гарна, ¤кась ≥дил≥чна: гори ще не дуже висок≥, ѕрут п≥д самими „ерн≥вц¤ми тихий, в зелених берегах, в'Їтьс¤ соб≥ пом≥ж га¤ми по широких зар≥нках" (÷ит. за: ≤стор≥¤ м≥ст ≥ с≥л ”крањнськоњ –—–. „ерн≥вецька область. -  ињв: ¬ид-во јЌ ”–—–, 1969. - с. 71-72)
1901 р. - засновано цукроварню, в≥дому у 20-≥ роки ¤к акц≥онерне товариство "∆учка"
1902 р. - у „ерн≥вц¤х друкуЇтьс¤ орган –еволюц≥йноњ украњнськоњ парт≥њ "√асло"
1902 р., 2 грудн¤ - осв¤чено пам'¤тник полеглим воњнам 41-го п≥хотного полку австр≥йськоњ арм≥њ
1903 р. - повторний в≥зит Ћес≥ ”крањнки до „ерн≥вц≥в
1903 р. - м≥сто в≥дв≥дав ћ.Ћисенко, ¤кий виступив з концертом у ћузичному товариств≥
1903 р. - створено музей митропол≥њ Ѕуковини завд¤ки зусилл¤м професора ™. озака
1903 р. - створено перший у м≥ст≥ футбольний клуб "Deutschen Fussballen Klub"
1904-1905 рр. «ведено прим≥щенн¤ нового м≥ського театру
3 жовтн¤ 1905 р ¬≥дбулос¤ урочисте в≥дкритт¤ м≥ського театру
1906 р. - завершено спорудженн¤ будинку дл¤ "Ѕурси ≥м. ќ.ё.‘едьковича" по вул.—адов≥й
1906 р. - споруджено ѕалац юстиц≥њ
1907 р. - створено ”крањнську нац≥онально-демократичну парт≥ю, ¤ка боролас¤ за права украњнц≥в в галуз≥ культури та в≥дновленн¤ ≥сторичноњ √алицько-¬олинськоњ держави в рамках јвстр≥йськоњ федерац≥њ
1907 р., 29 листопада - в≥дкрито будинок —п≥лки л≥кар≥в Ѕуковини (на роз≥ сучасних вулиць ћ.√орького та Ѕ.’мельницького)
1907 р. - перед м≥ським театром встановленно скульптуру ‘.Ў≥ллера
1908 р. - споруджено ™врейський д≥м (арх≥тектор Ћевандовський)
1908 р., червень - в≥дзначенн¤ 500-л≥тт¤ згадки м≥ста. ћ≥сту подаровано прапор та затверджено герб
1909 р. - завершено буд≥вництво головного зал≥зничого вокзалу
1909 р. - засновано приватну д≥вочу учительську сем≥нар≥ю
1909 р. - завершено спорудженн¤ ѕалати ремесел ≥ торг≥вл≥ (арх≥тектор ‘.√оттесман) Ц сучасний корпус мед≥нституту
1910 р. - засновано кооперативне товариство "Ѕуковинська торг≥вл¤"
1910 р. - в „ерн≥вц¤х в≥дкрито ф≥л≥ю јнгло-австр≥йського банку
1910 р. - ≤сторичне товариство в „ерн≥вц¤х орган≥зувало  урси вищоњ народноњ осв≥ти ≥м. проф. —.—маль-—тоцького
1910 р. - засновано украњнське студентське товариство "«апороже"
1910 р. - в м≥ському театр≥ поставлена опера „айковського "™вген≥й ќнЇг≥н" (вперше украњнською мовою).
1910 р., 12 липн¤ - "ѕерше с≥чове св¤то" в≥дбулос¤ у „ерн≥вц¤х за участю понад 2 тис¤ч с≥човик≥в
1911 р. - ≤сторичне товариство повторно орган≥зуЇ  урси вищоњ народноњ осв≥ти ≥м. проф. —.—маль-—тоцького
1912 р. - польоти над м≥стом ав≥атора, автора саморобних л≥так≥в јурела ¬лайку
1913 р. - засновано украњнське студентське товариство "„орноморе"
1914 р., вересень-жовтень - перша окупац≥¤ рос≥йськими в≥йськами Ѕуковини та „ерн≥вц≥в
1914 р., листопад - друга окупац≥¤ м≥ста рос≥йськими в≥йськами
1915 р., червень - „ерн≥вц≥ зв≥льнено в≥д рос≥йських в≥йськ
1916 р., червень - внасл≥док Ѕрусил≥вського прориву рос≥¤ни втретЇ окупують м≥сто
1917 р., червень-липень - генерал-губернатором √аличини та Ѕуковини був ƒ. ƒорошенко
1917 р., липень - рос≥йськ≥ в≥йська залишають м≥сто
1917 р. - засновано товариство "”крањнська народна книгозб≥рн¤"
1917 р., 28 листопада - у „ерн≥вц¤х укладено перемир'¤ м≥ж австр≥йським та рос≥йським командуванн¤м
1918 р., травень - до м≥ста повернулась  райова управа на чол≥ з головою ….≈цдорфом
1918 р., 13 жовтн¤ - нарада украњнц≥в по питанню повоЇнного устрою Ѕуковини
1918 р., 18-19 жовтн¤ - участь буковинськоњ делеіац≥њ у створенн≥ ”крањнськоњ Ќац≥ональноњ –ади (м. Ћьв≥в)
1918 р., 25 жовтн¤ - зас≥данн¤ буковинськоњ секц≥њ ”крањнськоњ Ќац≥ональноњ –ади та створенн¤  райового ком≥тету , ¤кий очолив ќ.ѕопович
1918 р., 27 жовтн¤ - румунська конституанта прийн¤ла р≥шенн¤ про включенн¤ вс≥Їњ Ѕуковини до складу румунськоњ держави у межах јвстр≥йськоњ федерац≥њ
1918 р., 3 листопада - Ќародне в≥че, ¤ке в≥дбулос¤ у „ерн≥вц¤х, прийн¤ло р≥шенн¤ про приЇднанн¤ украњнськоњ частини Ѕуковини до ”крањни
1918 р., 6 листопада - перебранн¤ влади украњнським представником ќ.ѕоповичем та румунським представником ј.ќнчулом в≥д австр≥йського голови  райового ур¤ду ….≈цдорфа
1918 р., 7 листопада - церемон≥¤ прис¤ги на в≥рн≥сть украњнськ≥й влад≥
1918 р., 11 листопада - перењзд представник≥в ”крањнськоњ Ќац≥ональноњ –ади до м.  ≥цман¤
1918 р., 11 листопада - до „ерн≥вц≥в вступили румунськ≥ п≥дрозд≥ли
1918 р., 28 листопада - р≥шенн¤ "√енерального конгресу Ѕуковини" про приЇднанн¤ вс≥Їњ Ѕуковини до –умун≥њ
1918 р., грудень - арешти серед украњнських пол≥тичних д≥¤ч≥в, службовц≥в, ≥нтелектуал≥в
1919 р. - в≥дкрито фабрику с≥льськогосподарських машин "–уст≥ка" ¤к товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю
1919 р., серпень - в≥дмова украњнц≥в в≥д участ≥ у виборах до румунського парламенту
1919 р., 1 червн¤ - розпочала д≥¤льн≥сть ф≥л≥¤ банку "ћармарош, Ѕланк ≥  о" (сучасна ќ. обил¤нськоњ, 18)
1919 р., 17 листопада - повстанн¤ солдат≥в 113-го п≥хотного полку у „ерн≥вц¤х
1920р. - засновано товариство "Ћ≥сова промислов≥сть Ѕуковини"
1920 р. - засновано меблеву фабрику "‘урн≥ка"
1920 р., травень - обранн¤ в≥д м.„ерн≥вц≥ трьох соц≥ал-демократичних депутат≥в до румунського парламенту
1920 р., 24 жовтн¤ - урочисте в≥дкритт¤ зрумун≥зованого ун≥верситету
1921 р. - засновано у „ерн≥вц¤х комерц≥йний нац≥ональний банк
1921 р. - засновано трикотажну фабрику "“екста"
1922 р. - виступ украњнц≥в, н≥мц≥в, пол¤к≥в м≥ста проти румун≥зац≥њ г≥мназ≥й
1924 р. - на площ≥ ”н≥р≥ (÷ентральна) встановлено монумент на честь приЇднанн¤ Ѕуковини до –умун≥њ
1928 р., лютий - орган≥зовано "”крањнський музей народов≥данн¤", першим директором ¤кого став ¬.«алозецький
1928 р., 2 жовтн¤ - почалос¤ видавництво позапарт≥йного часопису "„ас"
1929 р. - проведено нову адм≥н≥стративну реформу
1930 р. - закладено нове летовище
1931 р. - початок виданн¤ журналу "—амост≥йна думка"
1934 р., с≥чень - початок виданн¤ тижневика "—амост≥йн≥сть"
1935 р. - урочисте в≥дкритт¤ нового корпусу „ерн≥вецького ун≥верситету
1936 р. - в м≥ст≥ працюють: 155 великих та 61 мала торговельна ф≥рма, 5 пост≥йно д≥ючих млин≥в, 8 механ≥чних пекарень, 6 фабрик алкогольних вироб≥в, 7 м'¤со- та рибопереробних фабрик, 16 харчосмакових п≥дприЇмств, 21 х≥м≥чне п≥дприЇмство (по виробництву мила, св≥чок, соди, крохмалю ≥ т.п.), 19 металообробних п≥дприЇмств, 51 п≥дприЇмство текстильноњ промисловост≥, 1 л≥сопильн¤, 6 фабрик мебл≥в та стол¤рних вироб≥в, 3 боднарськ≥ фабрики, 2 шевськ≥ фабрики, 7 друкарень, 7 цегелень, 9 банк≥в та ≥н. (ѕодано за виданн¤м: Ѕуковина, њњ минуле ≥ сучасне.(ѕ≥д ред. ƒ. в≥тковського, “.Ѕриндзана та ј.∆уковського).- ѕариж- ‘≥ладельф≥¤-ƒетройт: «елена Ѕуковина, 1956. - с. 888)
1937 р. - в м≥ст≥ д≥¤ли чотири пост≥йн≥ автобусн≥ маршрути, по ¤ких курсовали 15 автобус≥в ф≥рм "‘≥ат", "¬ольво", "≤нтернац≥ональ"
1937 р. - складено проект тролейбусноњ л≥н≥њ за маршрутом: вул.–умунська (сучасна –уська) - площа ќб'Їднанн¤ (сучасна ÷ентральна) - резиденц≥¤ митрополита, дл¤ обслуговуванн¤ ¤коњ було закуплено 4 тролейбуса
1938 р. - закладено фундамент новоњ ун≥верситетськоњ б≥бл≥отеки
1940 р., 26 червн¤ - ультиматум, висунутий рад¤нським ур¤дом румунському з вимогою поверненн¤ Ѕесараб≥њ та передач≥ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини
1940 р., 27 червн¤ - в≥дпов≥дь румунського ур¤ду згодою на виконанн¤ вимог ультиматуму рад¤нського ур¤ду
1940 р., 28 червн¤ - вступ частин „ервоноњ јрм≥њ до „ерн≥вц≥в
1940 р., 2 серпн¤ - р≥шенн¤ VII сес≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– про включенн¤ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та ’отинського пов≥ту Ѕесараб≥њ до складу ”–—–
1940 р., 7 серпн¤ - створенн¤ „ерн≥вецькоњ област≥
1940 р., 13 серпн¤ - постанова –ади Ќародних  ом≥сар≥в ”–—– про створенн¤ „ерн≥вецького державного ун≥верситету
1940 р., грудень - в м≥ст≥ розпочав д≥¤льн≥сть обласний краЇзнавчий музей, розташований в колишн≥й митрополич≥й резиденц≥њ
1941 р., 14 с≥чн¤ - розпочато теaтpaльний сезон у музично- драматичному театр≥ виставою Ћес≥ ”крањнки "Ћ≥сова п≥сн¤"
1941 р., 6 липн¤ - „ерн≥вц≥ окуповано н≥мецькими та румунськими в≥йськами
1941 р., 7 липн¤ - розстр≥л 400 Їврењв - жител≥в м≥ста на п≥вн≥чн≥й околиц≥ „ерн≥вц≥в
1941 р., грудень - арешт у „ерн≥вц¤х 12 укpањнських д≥¤ч≥в по звинуваченню в "п≥дбуpенн≥ проти безпеки держави"
1942 р., березень - похорон у „ерн≥вц¤х украњнськоњ письменниц≥ ќльги  обил¤нськоњ
1942 р., 23 березн¤ - розстр≥л на „ерн≥вецькому кладовищ≥ кер≥вник≥в п≥дп≥льноњ комун≥стичноњ орган≥зац≥њ
1942 р., 24 жовтн¤ - розстр≥л на кладовищ≥ кер≥вник≥в ’отинськоњ молод≥жноњ п≥дп≥льноњ орган≥зац≥њ
1943 р., лютий - поширенн¤ в центральн≥й частин≥ м≥ста антивоЇнних лист≥вок
1944 р., 29 березн¤ - зв≥льненн¤ „ерн≥вц≥в в≥д н≥мецьких в≥йськ частинами 11 гвард≥йського танкового корпусу
1944 р., 31 березн¤ - салют на честь зв≥льненн¤ м≥ста проведено в ћоскв≥
1944 р., кв≥тень - повн≥стю в≥дновлено мирне житт¤ в м≥ст≥
1944 р., кв≥тень-червень - формуванн¤ частин „ехословацького корпусу
1944 р., серпень - створено студ≥ю "’удожники Ѕуковини"
1944 р., 10 жовтн¤ - розпочалис¤ зан¤тт¤ в „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥
1944 р., 20 жовтн¤ - в≥дкрито медичний ≥нститут
1944 р., 4 листопада - в≥дкрито театральний сезон постановкою п'Їси ќ. опиленка "„ому не гаснуть зор≥"
1944 р., 27 листопада - в≥дкрито л≥тературно-мемор≥альний музей ќ. обил¤нськоњ
1945 р., березень - в≥дкрито л≥тературно-мемор≥альний музей ё.‘едьковича
1945 р., вересень - створено „ерн≥вецький мостобуд≥вний завод, на баз≥ ¤кого було створено „ерн≥вецький машинобуд≥вний завод
1946 р. - на –ад¤нськ≥й площ≥ (нин≥ —оборна) споруджено обел≥ск на честь перемоги над фашизмом (автори √.ѕетрашевич, ¬.√ригор)
1946 р. - початок в≥дбудови промисловост≥ та зд≥йсненн¤ реконструкц≥њ п≥дприЇмств, в т.ч. завод≥в "≈мальпосуд", авторемонтного, ол≥йно-жирового комб≥нату та шк≥ргалантерейноњ фабрики
1946 р. - споруджено пам'¤тник оф≥церам ≥ генералам, полеглим на фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни
1946 р., серпень - споруджено пам'¤тник в≥йськам ѕершого ”крањнського фронту
1950 р. - споруджено нову бавовнопр¤дильну фабрику дл¤ забезпеченн¤ сировиною текстильного комб≥нату
1950 р., грудень - на „ерн≥вецькому керам≥чному завод≥ налагоджено випуск облицювальних блок≥в дл¤ висотних будинк≥в у ћоскв≥
1951 р., 7 листопада - на центральн≥й площ≥ встановлено пам'¤тник ¬.≤.Ћен≥ну (скульптори ћ.¬ронський, ќ.ќл≥йник, арх≥тектор ћ.јшк≥наз≥)
1955 р. - початок випуску продукц≥њ „ерн≥вецького машинобуд≥вного заводу - апаратури дл¤ нафтовоњ промисловост≥, котельного устаткуванн¤ дл¤ “≈—, шахтних млин≥в
1955 р. - музично-драматичному театру указом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– присвоЇно ≥м'¤ ќ. обил¤нськоњ
1956 р. - створено „ерн≥вецький панч≥шний комб≥нат
1956 р. - реконструйовано к≥нотеатр "”крањна"
1956 р. - проведенн¤ газиф≥кац≥њ м≥ста, було прокладено 18 км газопроводу ≥ газиф≥ковано 7 000 квартир, де¤к≥ промислов≥ п≥дприЇмства
1957 р. - в ѕарку культури ≥ в≥дпочинку ≥м. ћ. ал≥н≥на (суч. ≥м. “.Ўевченка) споруджено Ћ≥тн≥й театр на 2 200 м≥сць
1958 р. - споруджено на баз≥ джерела сульфатонатр≥Ївого типу водол≥карню
1958 р., 26 лютого - область нагороджено орденом Ћен≥на, ¤кий вручив ћ.—услов (28 кв≥тн¤)
1958 р. - у „ерн≥вц¤х створено в≥дд≥ленн¤ —п≥лки письменник≥в ”крањни
1959 р. - у „ерн≥вц¤х створено в≥дд≥ленн¤ —п≥лки журнал≥ст≥в ”крањни
1965 р., 4 с≥чн¤ - указ ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– про включенн¤ до складу м≥ста „ерн≥вц≥ м.—адгори та смт. Ћенк≥вц≥
1966 р. - в≥дкрито заочний факультет  ињвського торгово-економ≥чного ≥нституту
1966 р. - л≥кв≥дац≥¤ трамвайного руху в м≥ст≥
1970 р., 13 вересн¤ - вперше в м≥ст≥ на “еатральн≥й площ≥ прозвучала п≥сн¤ ¬.≤васюка "„ервона рута"
1975 р., 11 жовтн¤ - урочисте в≥дзначенн¤ 100-р≥чч¤ заснуванн¤ „ерн≥вецького ун≥верситету. ”н≥верситет було нагороджено орденом “рудового „ервоного ѕрапора 1978 р. - на —адг≥рському кладовищ≥ реконструйовано пам'¤тник рад¤нським та чехословацьким воњнам
1980 р. - через м≥сто пройшла естафета з ол≥мп≥йським вогнем, на знак чого одну з вулиць м≥ста названо вулицею ћосковськоњ ќл≥мп≥ади
1981 р., 5 листопада - „ерн≥вецький обласний музично-драматичний театр нагороджено орденом ƒружби народ≥в
1981 р. - в≥дкрито „ерн≥вецький л¤льковий театр
1986 р., 15 червн¤ - „ерн≥вецькому державному ун≥верситету вручено орден ƒружби народ≥в
1988 р. - в≥дкривс¤ „ерн≥вецький художн≥й музей
1988 р., липень-жовтень - спалах "нев≥домоњ" хвороби у „ерн≥вц¤х, приховуванн¤ причин ¤коњ викликало загостренн¤ соц≥альноњ обстановки в м≥ст≥
1988 р. - створено товариство "ќбер≥г", ¤ке активно почало роботу з в≥дродженн¤ культури краю, нового осмисленн¤ його ≥стор≥њ, чимало зробило з питань еколог≥њ
1989 р. - на виборах до ¬ерховноњ –ади —–—– у „ерн≥вц¤х перем≥г кандидат в≥д "«еленого руху" Ћ.—андул¤к
1989 р., лютий - створено орган≥зац≥ю товариства украњнськоњ мови ≥м. “.Ўевченка
1989 р. - створено товариство Їврейськоњ культури ≥м. ≈.Ўтейнбаріа
1989 р., 27 березн¤ - у „ерн≥вц¤х створено ф≥л≥ю √ельс≥нськоњ сп≥лки
1989 р., травень - створено товариство румунськоњ культури ≥м. ћ.≈м≥неску
1989 р., 17-24 вересн¤ - у „ерн≥вц¤х проведено перший фестиваль украњнськоњ сучасноњ п≥сн≥ та попул¤рноњ музики "„ервона –ута"
1991 р.,6 вересн¤ - на ÷ентральн≥й площ≥ у присутност≥ громадськост≥ зн¤то пам'¤тник ¬.≤.Ћен≥ну
1991 р., 8 вересн¤ - над ратушею („ерн≥вецькою м≥ською радою) п≥дн¤то синьо-жовтий прапор
1991 р., 14 грудн¤ - жалобне з≥бранн¤ громад¤н м≥ста на м≥сц≥ зруйнованого пам'¤тника 41-му п≥хотному полку австр≥йськоњ арм≥њ
1992 р., 12, 19 с≥чн¤ - прис¤гу на в≥рн≥сть народу ”крањни принесли воњни прикордонного загону та „ерн≥вецького гарн≥зону
1992 р., 21 березн¤ - при „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥ ≥м. ё.‘едьковича в≥дкрито науково-досл≥дний ÷ентр Ѕуковинознавства
1992 р., 9 жовтн¤ - осв¤чено прапор та герб м≥ста „ерн≥вц≥
1992 р., листопад - пожежею знищено ћиколањвську церкву, споруджену у 1607 роц≥
1993 р. - в≥дкрито Ѕуковинську ун≥версальну фондову б≥ржу
1994 р. - в м≥ст≥ д≥ють 13 комерц≥йних банк≥вських установ, холдині-центр, 20 страхових компан≥й
1995 р., с≥чень-лютий - зсув у „ерн≥вц¤х у район≥ вулиць јнр≥ Ѕарбюса та ќдеськоњ
1995 р., 24 вересн¤ - в≥дкритт¤ пам'¤тника Ѕуковинському куреню
1995 р., 3-4 жовтн¤ - в≥дзначенн¤ 120-њ р≥чниц≥ в≥д заснуванн¤ „ерн≥вецького ун≥верситету
1995 р., 8 жовтн¤ - в≥дкритт¤ пам'¤тника ё.‘едьковичу

Ёта страничка разработана на данных из сайта - SACURA.NET

<<Ќа главную>>